Лише за 15 кілометрів від Бара розташоване мальовниче село Митки — населений пункт із багатовіковою історією, затишними краєвидами та особливою атмосферою спокою.
Перша згадка про село датується 1493 роком. У старовинних реєстрах воно фігурує під назвою Митківці (пізніше — Верещатинці) як власність руського роду Миткових. Згодом назва Верещатинці зникла з документів, а село почали називати спочатку Митківцями, а пізніше — Митками.
Журналісти Жмеринка онлайн побували тут похмурого літнього вечора. На вулицях майже не було людей: хтось порався біля господарства, хтось косив траву на подвір’ї. Здавалося, що саме життя тут плине трохи повільніше. Втім, така погода лише додала особливої атмосфери та камерності нашим світлинам.
Справжньою окрасою села є палац Чихачова — унікальна пам’ятка архітектури місцевого значення, яку нерідко називають «Подільським Гоґвортсом». Збудований наприкінці XIX — на початку XX століття у поєднанні неоготичного та романського стилів, він вражає високою зубчастою вежею, фігурними фронтонами та вишуканою жовтою цеглою. Частину матеріалів для будівництва свого часу привозили навіть із Лондона.
За однією з версій, поміщик Чихачов звів палац як літню дачу для родини, за іншою — як подарунок своїй доньці Софії. Навколо маєтку він заклав десятигектарний парк. Старожили розповідають, що дерева у ньому були висаджені так, аби утворювати ім’я доньки — «СОНЯ». До наших днів палац зберігся досить добре. Уже тривалий час тут працює місцева школа, а також діє музей, де можна більше дізнатися про історію цього місця.
Особливого затишку селу додають два ставки, які ніби сповільнюють звичний ритм життя. А на вулицях нині розквітають різнобарвні іриси, наповнюючи село яскравими барвами та ароматами.
Митки бережуть не лише свою давню історію, а й пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну. У центрі села встановлено пам’ятник 119 воїнам-односельчанам, які загинули на фронтах Другої світової війни. А біля центральної дороги розташована Алея Героїв, присвячена захисникам громади, які полягли у російсько-українській війні.
Тихе та атмосферне село варто відвідати хоча б на один день — щоб торкнутися його історії, помилуватися архітектурною перлиною Поділля та віддати шану Героям, завдяки яким маємо можливість жити на своїй землі.
Автор тексту Марʼяна Махан-Гуцал, ексклюзивно для Жмеринка онлайн. Фото автора.