Їй 89 років, і вона знає близько сотні старих українських пісень: великодніх, купальських, жниварських, весільних – тих, які співали ще її батьки і які сьогодні вже рідко можна почути. Тепер ці пісні знову звучать – їх записує на телефон донька і викладає у TikTok.
Мова про Ганну Іванівну Латюк із села Антонівка Барської громади. У грудні їй виповниться 90 років.
Співати Ганна Іванівна почала ще змалечку.
— Пасла свині, худобу ще дитиною — і співала. Потім співала на фермі, на роботі завжди робітниці співали. На буряки ходили — насемо мішок з бур’яном, йдемо і співаємо, — згадує бабуся.
Каже, що любов до пісні перейшла від батька.
— Дуже гарно співав мій батько. На одному кінці села заспівав, а на іншому чути, — згадує вона.
Найбільше Ганна Іванівна любить співати великодні, купальські та старі традиційні пісні, які колись співали на свята.
TikTok почався, щоб відволікти від сумних думок
Ідея записувати пісні з’явилась у доньки Тамари.
— Я приходжу до мами, а вона лежить сумна, каже: «Я буду вмирати», майже плаче. Я подумала, чим її можна відволікти від таких думок. Кажу: давай, мамо, будемо співати, я запишу і закину в інтернет. Так усе і почалося, — розповідає донька Тамара Місінкевич.
Перше відео зняли в кінці 2025 року. Однією з перших пісень, яку завантажили в мережу, була народна жартівлива пісня «Захотіла стара баба», яка розповідає про бабусю, яка хотіла розбагатіти, підсипавши купіпоньку, щоб та вивела курчат. «Ціп-ціп, цюруру» – це звуконаслідувальний приспів, яким закликають птахів.
На наступний ранок зайшли в TikTok – а там уже сотні переглядів і коментарі з усієї України і навіть з-за кордону. Люди дякують, бажають здоров’я і довгих років життя, а інколи навіть замовляють пісні, які хотіли б почути.
Одна з підписниць попросила заспівати пісню «Ой на горі сухий дуб стоїть», бо колись її співала її бабуся, але вона запам’ятала тільки назву. Ганна Іванівна заспівала цю пісню – і жінка була дуже вдячна.
Усе життя Ганни Іванівни було пов’язане з піснею і музикою. Разом із чоловіком працювали в колгоспі, на фермі, чоловік був їздовим, але завжди з піснею. Він грав на баяні, гітарі, балалайці, грав на весіллях. Пізніше займався пасікою.
Сама Ганна Іванівна раніше співала на концертах, різних заходах, у районі, у Вінниці, колядували в селі, був колектив у клубі, з яким їздили на фестивалі.
— Я дуже люблю співати, а наші українські пісні дуже гарні та милозвучні, — каже Ганна Іванівна.
Зараз її донька Тамара також співає у колективі сільського клубу «Горлиця». Вони беруть участь у святах, заходах, благодійних ярмарках на підтримку ЗСУ, печуть випічку і співають пісні, які передала у спадок мама.
Ганна Іванівна має дві доньки — Тамару і Галину, сина Володимира, 7 онуків, 11 правнуків і 4 праправнуки. Один із онуків, Ігор Мирчук, загинув, захищаючи Україну в 2023 році. Він був добровольцем в АТО, мав численні нагороди, зокрема від Президента України. Не вагаючись, став на захист рідної землі після російського вторгнення.
Попри втрати і поважний вік, Ганна Іванівна продовжує співати. Тепер — не лише для родини чи односельців, а й для тисяч людей у телефоні. І поки вона співає – живуть старі українські пісні, які пам’ятають більше, ніж одне людське життя. Тому найважливіше – не дати цим пісням зникнути. Бо в них наша пам’ять, наша культура і наша історія.
Автор Мар’яна Махан-Гуцал, ексклюзивно для Жмеринка онлайн. Фото автора та з архіву Ганни Латюк