20 Квітня, 2026

У Вінницькому медуніверситеті вшанували пам’ять Андрія Токарчука

На кафедрі медицини катастроф та військової медицини Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова відбулося відкриття меморіального куточка пам’яті загиблим у війні росії проти України воїнам-випускникам. Захід ініціювало командування в/ч 3008 Національної гвардії України разом з родиною полеглого лікаря-стоматолога з міста Бар Андрія Токарчука.

Як розповіла дружина воїна, Світлана Вікторівна, ця подія пройшла напередодні четвертої роковини загибелі її 38-річного чоловіка.

– У тихих болючих спогадах ми пом’янули воїна-лікаря, який з перших днів став на захист України. 24 лютого 2022 року у нашій країні зародилася потужна нова генерація людей – добровольців. Це люди, які поклали на свої плечі важкі ноші захисту не лише своїх сімей, а й усієї нашої країни. Серед них був і батько трьох дітей – Андрій Токарчук, який не вагаючись змінив білий халат та військову форму. І вже 19 квітня 2022 року обірвалася нитка його життя біля села Солодке Донецької області, – з болем сказала пані Світлана.

Заступник командира військової частини згадував про Андрія як про зібраного та цілеспрямованого командира підрозділу, з яким було не страшно йти у бій, який підтримував побратимів у ті важкі перші дні війни і словом, і особистим прикладом. «Він був лікарем у спілкуванні з підлеглими, знав як підбадьорити і які ліки мужності треба кожному…».

Проректору з науково-педагогічної та виховної роботи медичного університету Костянтину Вергелесу було вручено бойовий прапор, розписаний побратимами-гвардійцями, та гарматну гільзу.

«Від нині ці атрибути війни будуть зберігатися в нашому музеї і стануть нагадуванням наступним поколінням, якою важкою ціною виборювалось право на життя, право на свободу…».

– У мирному житті Андрій Токарчук дарував людям здоров’я, посмішки, полегшував біль, повертав впевненість, – зазначив завідувач кафедри медицини катастроф та військової медицини Микола Матвійчук. – Його руки лікували, його слова підтримували, а серце завжди було сповнене доброти й турботи. З початком війни він не залишився осторонь – став на захист країни, обравши шлях мужності й честі. Ціною власного життя він наближав наше майбутнє. Він назавжди залишиться у серцях тих, кого врятував, кому допоміг і кого любив.

Вічна пам’ять і шана Герою.

Автор Віктор Зеленюк, ексклюзивно для «Жмеринка онлайн». Світлини: надані автором.