Його вірші — як постріли. Його життя — як боротьба. Його смерть — як жертовність. 15 квітня у стінах Барського фахового коледжу транспорту та будівництва НТУ згадували людину-легенду — Юрія Руфа.
Зала читальні наповнилася тишею, що говорила більше, ніж слова. Саме тут зібралися ті, хто знає і шанує постать поета, науковця, волонтера, ідеолога, який не просто писав про боротьбу — він жив нею.
Юрій Руф (Дадак) — автор гострих патріотичних віршів, засновник проєкту «Дух нації», бренд-менеджер концептуального одягу Gwear і боєць, що віддав життя за Україну на Донбасі у 2022 році. Його ідеї — не лише римовані рядки, а заклик: бути сильними, свідомими, незламними.
Цього дня до студентів приїхали гості зі Львова — рідного міста Юрія. Серед них — його батько Роман Дадак, а також колеги, друзі, однодумці: Ірина Тарасюк, Мар’яна Удовицька, Галина Боратинська, Андрій Сипливий та Андрій Бешлей. У кожному слові звучала пам’ять. У кожній історії — гордість.
Студенти готувалися до цієї зустрічі не формально. Вони читали вірші Руфа, слухали пісні, вивчали біографію. І відкривали для себе справжнього героя — без пафосу, але з глибокою суттю.
«Ми — нація переможців та бійців!» — писав Руф. І саме такою хотів бачити Україну.
У своєму виступі директор коледжу Йосип Кібітлевський підкреслив:
«Ми не просто навчаємо — ми виховуємо покоління, яке має пам’ятати і тримати цю країну на своїх плечах. Так, як це робив Юрій Руф».
А батько Героя додав, звертаючись до молоді:
«Пишайтесь, що ви українці. Не дайте забути, ким ми є. За Україну треба жити — щодня».
Юрій Руф не вмер. Він залишився у слові, в прикладі, у кожному, хто бере на себе відповідальність бути українцем. Він зумів життя прожить. Чесно. Вірно. До кінця.
