3 жовтня у KRAЇNA EDEM відбувся один із ключових днів Global Culture Forum 2026 — THE FUTURE WORLD. Цього разу розмова про майбутнє почалася не з технологій, а з культури, пам’яті та питання ідентичності. У програмі поєдналися теми міжнародної присутності української культури, штучного інтелекту, культурної дипломатії, відповідальності бізнесу й суспільства та європейської інтеграції українських культурних інституцій.
До діалогу долучилися митці, культурні менеджери, підприємці, дипломати, представники медіа та інтелектуальної спільноти. Разом вони говорили про те, як культура впливає на розвиток суспільства і яке місце Україна може посісти у світі, що стрімко змінюється.
Тема THE FUTURE WORLD / «Світ майбутнього» була присвячена не спробам передбачити майбутнє, а рішенням, які створюють його просто зараз. Що Україна збереже зі свого культурного коду? Як говоритиме зі світом? Які функції залишаться за людиною в умовах стрімкого розвитку AI? І, зрештою, яке місце країна вибудовуватиме для себе у новій міжнародній реальності?
«Майбутнє країни починається не з технологій і не з прогнозів. Воно починається з розуміння того, ким ми є, що для нас має цінність і що ми хочемо передати наступним поколінням. Global Culture Forum для нас — це простір, де культура стає мовою, якою Україна говорить про себе зі світом і водночас формує власне майбутнє», — Ігор Кривецький, засновник і візіонер Global Culture Forum, засновник KRAЇNA EDEM.
Від культурного коду до міжнародної присутності
Програму дня відкрив відеороздум одного з найвідоміших сучасних українських художників Анатолія Криволапа «Якого кольору майбутнє України?». Від роздумів про майбутнє Україна перейшла до практичнішого питання — як уже сьогодні бути присутньою у світовому культурному просторі. Саме цьому була присвячена міжнародна дискусія CROSSING BORDERS, BUILDING PRESENCE: From Displacement and Identity to Global Recognition and New Markets.
У ній взяли участь Julia Lenz — директорка KÖNIG GALERIE, Ольга Ставко — амбасадорка фестивалю «Червона рута» у Великій Британії та українського кіно у Сполученому Королівстві, а також українська художниця Ольга Глумчер, чиї роботи експонувалися в Європі, Японії, Великій Британії та США.
KÖNIG GALERIE — міжнародна галерея сучасного мистецтва, заснована в Берліні у 2002 році. Вона працює з художниками з різних країн та розвиває міждисциплінарні проєкти у живописі, скульптурі, відео, інсталяції, фотографії та перформансі.
Головний берлінський простір галереї розташований у колишній церкві St. Agnes — знаковій будівлі бруталістської архітектури. Роботи художників KÖNIG GALERIE представлені у великих приватних і музейних колекціях, зокрема Museum of Modern Art у Нью-Йорку та Guggenheim Foundation. Самі митці брали участь у Documenta, Венеційській бієнале, Берлінській бієнале та інших міжнародних виставках.
Модерував розмову Dietmar C. Werder — засновник WERDERART, підприємець та міжнародний експерт у сфері кібербезпеки.
Говорили про шлях українського мистецтва від досвіду переміщення та переосмислення власної ідентичності до сталої присутності на міжнародній сцені, глобального визнання та нових ринків.
«Для українського мистецтва сьогодні особливо важливо не залишатися лише в межах національного контексту. Йдеться про побудову довгострокової міжнародної присутності — через галереї, колекціонерів, інституції, професійні зв’язки та нові ринки. Саме через такі зв’язки культура стає частиною глобального діалогу», — Dietmar C. Werder, засновник WERDERART.
За словами Julia Lenz, міжнародне визнання також не відбувається миттєво.
«Міжнародне визнання художника не виникає в один момент. Воно формується через послідовну роботу, сильну художню практику, правильний контекст і довіру між митцем, галереєю, інституціями та колекціонерами. Для українських художників сьогодні особливо важливо перетворити міжнародну увагу на довгострокову присутність», — Julia Lenz, директорка KÖNIG GALERIE.
Що Україна має взяти із собою в майбутнє
Окремою подією програми став виступ Віктора Ющенка, третього Президента України, присвячений темі «Майбутнє починається з пам’яті: що Україна має зберегти, щоб залишитися собою». У центрі уваги опинилися історична пам’ять, культура та ідентичність — як складові державної суб’єктності.
Цю розмову продовжила панель «Що ми беремо із собою в майбутнє?». До неї долучилися українська дизайнерка та засновниця бренду RACHI Христина Рачицька, акторка, співачка та режисерка Наталія Половинка, кінорежисер Олесь Санін та поет і видавець Іван Малкович.
Учасники говорили про те, що Україна може передати майбутнім поколінням через мову, дизайн, театр, кіно та літературу. Водночас ішлося не про буквальне збереження минулого, а про можливість дати культурі розвиватися далі. Ще один важливий напрям дискусії — «Голос майбутнього: як Україна говорить про себе».
Як перетворити власний культурний код на продукт, який буде зрозумілим світові, але при цьому не втратить своєї автентичності? Саме це питання стало центральним у розмові режисера і культурного менеджера Василя Вовкуната продюсерки, членкині Academy of Motion Picture Arts and Sciences Ольги Брегман.
Модерував панель журналіст і медіаменеджер Дмитро Добродомов.
«Ми свідомо побудували THE FUTURE WORLD як рух від пам’яті до майбутнього. Спочатку маємо зрозуміти, що саме хочемо зберегти, потім — навчитися говорити про це зі світом, а далі поставити складніші питання: як змінює нас технологічна революція, якими мають бути наші інституції та яку відповідальність кожен із нас бере за країну, яку ми будуємо», — Олена Матвієєва, CEO Global Culture Forum.
Від відповідальності до штучного інтелекту
Після обіду фокус змістився. Якщо перша частина дня була значною мірою присвячена пам’яті та культурній ідентичності, то далі говорили про особисту відповідальність і технологічну трансформацію. Ветеран і підприємець Сергій Позняк та стратег Сергій Гайдай обговорили тему «Від захисту країни до відповідальності за її майбутнє». У центрі розмови — правила та інституції, бізнеси й суспільні відносини, які Україна створює вже сьогодні.
До технологічного виміру розмови додався спеціальний виступ філософа Сергія Форкоша «Від Галілея до AI: криза образу людини».
Після нього відбулася панель «Культура і технології: що залишиться людським у світі AI?». У ній взяли участь Олександр Домбровський, Віктор Галасюк, Михайло Пацан та Володимир Козюк.
Одне з головних питань дискусії звучало так: якщо алгоритми дедалі краще пишуть, аналізують, створюють зображення, проєктують та ухвалюють складні рішення, то де проходитиме межа людської суб’єктності, авторства і творчості?
Культурна дипломатія як інструмент діалогу
Ще один блок Global Culture Forum присвятили культурній дипломатії. Панель «Культурна дипломатія: як Україна говорить зі світом» зібрала представників українського бізнесу, дипломатичного корпусу та міжнародних делегацій. Учасники говорили про те, як перейти від простої інформаційної присутності до довгострокової довіри, партнерств та інституційних зв’язків.
Модератором виступив Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.
Ще однією темою другої половини дня стала дискусія «Україна і світ, який ми будуємо». Участь у ній взяли Максим Козицький, Сергій Устенко та Артур Юрченко, а модерувала розмову шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна. Йшлося про нові міжнародні зв’язки, економічні та суспільні трансформації й українську суб’єктність у світі, який змінюється просто зараз.
Окрему увагу приділили українським музеям, приватним колекціям та культурним інституціям. У центрі розмови — перехід від збереження спадщини до активної міжнародної присутності, розвиток партнерств, мобільність колекцій та інтеграція у європейський культурний простір.
Майбутнє, яке формується вже сьогодні
У підсумку програма THE FUTURE WORLD пройшла кілька важливих точок — від культурної пам’яті до штучного інтелекту, від мистецтва до дипломатії, від особистої відповідальності до інституцій майбутнього. І головний висновок дня виявився доволі простим: майбутнє не є чимось, що просто станеться з Україною. Воно залежить від рішень, які ухвалюються сьогодні — від того, що країна вирішує зберегти, що створює та за що готова брати відповідальність.
Global Culture Forum 2026 проходить у KRAЇNA EDEM та об’єднує українських і міжнародних представників культури, мистецтва, бізнесу, дипломатії, освіти та інтелектуального середовища навколо діалогу про роль культури у формуванні майбутнього України та її присутності у світі.
