Йому судилося народитися і жити у мальовничому подільському селі Деребчин Джуринської громади — тут сформувався як господарник, керівник і людина, на яку рівняються. Земляки одностайно кажуть: Віталій Зеленюк — щирий патріот рідного села, надійна опора громади у непрості для країни часи. Його життєвий шлях — приклад витримки, наполегливої праці та відповідальності за людей і землю.
Щоб здобути таку повагу, довелося пройти через серйозні випробування. Після дев’яти класів місцевої школи Віталій Зеленюк закінчив професійно-технічне училище в Браїлові, працював автоелектриком на Деребчинському цукрокомбінаті, відслужив в армії, створив сім’ю. Та думка про власну справу не полишала. Нагода з’явилася під час складних аграрних реформ. Разом із родиною він наважився взяти в оренду перші десять гектарів землі в урочищі «Попова сіножать».
«То було не поле, а справжнє страхіття, – згадує Віталій. – Воно не бачило плуга багато років й всіялося дикими ромашками та чагарниками. Коли я приїхав у район до державного реєстратора оформляти землю, мене запитали: “Як назвеш своє господарство?”. …Тоді чомусь згадав про свої дикі ромашки з Попової сіножаті».
Так з’явилося приватне підприємство «Ромашка». Починалося все буквально з нуля: без техніки, без коштів, із величезним бажанням працювати. Перші роки стали справжнім випробуванням — мінеральні добрива Віталій привозив на поле мотоциклом і вручну підживлював озиму пшеницю, комбайни та техніку доводилося позичати.
Вагомою підтримкою стала допомога, (вже покійного), батька. Саме він допоміг придбати списаний трактор ДТ-75, який пів року відновлювали власними силами. Згодом у господарстві з’явився ЗІЛ, старенький комбайн «Нива», що відпрацював дев’ять сезонів.
Сьогодні підприємство — це вже сучасне господарство з повним набором техніки для обробітку землі та збору врожаю. Особливим етапом став 2025 рік, коли вдалося придбати сучасний німецький комбайн.
«У цьому році ми знайшли можливість купити сучасний комбайн німецького виробництва “Lexion 580”, – продовжує Віталій Леонідович. – …У порівнянні з “Lexionom”, це як “Таврію” змінити на “Лендкрузер”…».
Нині підприємство, засноване у 2004 році, обробляє майже 300 гектарів пайової землі. У господарстві працюють четверо людей, разом із подружжям Зеленюків.
Окремою гордістю родини стала пасіка — понад 100 вуликів, які доглядають усією сім’єю. Щороку вона дає до двох тонн натурального меду. Бджільництво тут — не просто хобі, а справа, що вимагає терпіння, відповідальності й любові до природи.
Про діяльність родини Зеленюків у громаді публічно розповіла начальниця Жмеринської районної військової адміністрації Інна Цимбал після візиту до господарства:
«Родина Зеленюків, Віталій та Наталя, системно підтримують ЗСУ…Такі господарства, є складовою як бюджетів невеликих громад, так і партнерами їх розвитку».
Не менш тепло відгукується і староста Деребчинського старостинського округу Наталя Черній:
«Я пишаюсь, що у нашому селі живе така родина. Віталій Зеленюк – людина з великої літери…
…Він щирий патріот рідного села! На таких людях і тримається наш Деребчин!».
Окрім господарювання, Віталій Зеленюк уже чотири роки є депутатом Джуринської сільської ради, активно долучається до вирішення питань громади.
Разом із дружиною Наталею вони виховують трьох синів — Олександра, В’ячеслава та Сергія, які зростають у працьовитій і згуртованій родині, переймаючи батьківські цінності.
Історія Віталія Зеленюка — це історія людини, яка не зламалася у складні часи й довела: саме на таких щирих патріотах тримається українське село та громада.
Автор Віктор Зеленюк, ексклюзивно для Жмеринка онлайн.
Фото автора. Світлини: серпень 2025 року