Війна показала, що боротьба триває не лише за території. Вона триває за нашу пам’ять, ідентичність і право самим розповідати світові історію України. Росія багато років намагалася привласнювати українську культуру, перекручувати історичні факти і ставити під сумнів самобутність української держави.
Одним із важливих елементів цієї боротьби є переосмислення та популяризація української історичної спадщини. Серед таких тем — Трипільська культура, історія якої сягає понад семи тисяч років. Про це пише видання NV.
Сьогодні давню історію можна не лише вивчати за археологічними матеріалами, а й буквально проживати через сучасні культурні формати — літературу, театр, цифрові технології та віртуальну реальність.
«Через популярні формати Трипільська культура має стати загальноєвропейським надбанням і новим культурним брендом України. Сьогодні можна сміливо заявити, що Трипілля може стати ключем до переосмислення ідентичності України і дасть можливість розказати світу, що Україна є гравцем світового масштабу, який може формувати глобальні тренди розвитку».
«Україна. Світ Трипілля»: від археології до сучасної культури
Саме цю ідею розвивають організатори культурно-просвітницької платформи «Україна. Світ Трипілля» — Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа».
За словами засновниць ГО «Наша Основа» Тетяни Куц, Вікторії Горенштейн та Ірини Ванникової, вперше тема Трипільської культури звучить комплексно й через авторські твори одночасно входить у літературу, публіцистику, театр та віртуальну реальність.
Такий підхід поділяє і Юрій Мельник, один з ініціаторів платформи «Україна. Світ Трипілля», заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді».
«В МХП ми давно сприймаємо культуру як стратегічну інвестицію в майбутнє країни, — каже Юрій Федорович. — Разом із Благодійним фондом „МХП-Громаді“ ми системно підтримуємо музеї, книговидання, сучасний театр, документальне кіно, літературні фестивалі й інші культурні ініціативи, які допомагають українській культурі бути видимою в Україні та за її межами».
Стратегічне завдання платформи «Україна. Світ Трипілля» — показати українцям і світові, що Трипілля — значно більше, ніж археологічна культура. Це частина історії, яка допомагає усвідомити глибину українських цивілізаційних коренів.
Часто історію України починають із Київської Русі або козацької доби. Водночас цивілізаційний розвиток на українських землях розпочався значно раніше.
Сім тисяч років тому на території сучасної України існували великі поселення зі складною організацією життя, розвинутими ремеслами, землеробством, власною символікою та унікальною культурою кераміки. Трипільська культура є однією з найвизначніших культур давньої Європи, однак за межами вузького кола дослідників про неї досі знають недостатньо.
Книги, театр і цифрові технології
Платформа вже реалізує низку проєктів, покликаних розповідати про Трипілля сучасною мовою.
У 2025 році Благодійний фонд «МХП-Громаді» спільно з ГО «Наша Основа» видав спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» українською та англійською мовами.
У 2026 році побачила світ книга Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця».
Книга поєднує пригодницький сюжет із фактажем про Трипільську культуру та розповіддю про реальну долю дослідника-археолога і поета Олега Ольжича. Видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» проілюстрував В’ячеслав Снісаренко.
На Книжковому арсеналі у травні 2026 року презентація повісті показала, що про давню історію та археологію можна говорити не лише мовою наукових досліджень, а й через пригодницьку історію, яка здатна зацікавити широку аудиторію.
Михайло Відейко, доктор історичних наук, археолог і консультант проєктів платформи «Україна. Світ Трипілля», вважає, що сучасні культурні продукти допомагають зробити наукові знання частиною масової культури.
Сьогодні Трипільська цивілізація набуває і міжнародного виміру. У квітні 2026 року «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Республікою Молдова та Румунією.
За словами Михайла Відейка, важливо не лише продовжувати наукові та археологічні дослідження, а й формувати впізнаваність Трипільської цивілізації в Україні та за її межами.
Театр, кіно, анімація, література, цифрові та VR-формати можуть переводити наукові знання у простір сучасної культури.
«Не розходьтесь. Трипілля»: давня історія на театральній сцені
Одним із таких проєктів стала театральна вистава «Не розходьтесь. Трипілля», яку режисерка Тамара Трунова готує за підтримки Українського культурного фонду.
Проєкт став одним із переможців конкурсної програми «Культура під час війни». Прем’єру запланували на кінець жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі.
На запитання, чим цей проєкт цікавий для режисерського втілення, Тамара Трунова відповідає:
«Мене приваблюють проєкти, які є неможливими з вигляду. Це той самий випадок, який дає змогу говорити одночасно про людину, суспільство, неочевидне спільне і час, але робити це не прямолінійно, а через театр як простір можливої зустрічі, шляхом ментального тертя.
Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів. Спроба допустити, що суспільство може прагнути зрілості, беручи до уваги всі ускладнення та виклики. Після століть, а у випадку Трипілля — тисячоліть, привласнення нашого минулого іншими ми природно прагнемо повернути його собі.
Але наступний крок складніший: навчитися говорити про себе зріло. Не лише захоплюватися, не лише пишатися, не лише захищати, а й ставити незручні запитання. Не погоджуватися на спрощення навіть тоді, коли вони здаються привабливими. Саме тому мене так захоплює те, що я зараз роблю. Для мене «Не розходьтесь. Трипілля» — «фантазія про нашу спроможність витримувати складність і невизначеність і про складне щастя єдності у запиті на відповідальне дорослішання».
VR-виставка «Україна. Світ Трипілля»
Ще одним напрямом платформи стала VR-виставка «Україна. Світ Трипілля», яку планують відкрити в Музеї історії Києва на початку жовтня 2026 року.
Проєкт підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина».
«Сучасний формат дає змогу зробити культурну спадщину ближчою, зрозумілішою та цікавішою для найширшої аудиторії, відкриваючи нові можливості для популяризації Трипільської культури й осмислення українського історичного коріння», — підкреслюють у ГО «Наша Основа».
У віртуальній виставці представлять предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва. Серед них — антропоморфні та зооморфні скульптури, знаряддя праці, керамічний посуд, предмети побуту та зброя.
Керівник VR-проєкту Дмитро Матяш розповідає, що над створенням виставки працюють понад 10 спеціалістів різних напрямів: музейні експерти, дизайнери, VR-розробники, 3D-дизайнери, фахівці зі створення віртуальних турів, ШІ-інженер, технічний дизайнер та відеомонтажер.
«Відкриємо двері до світу, який існував на українських землях понад сім тисяч років», — констатує керівник проєкту.
Після презентації в Музеї історії Києва VR-виставку планують представити й за межами музейних стін, зокрема через посольства України за кордоном.
«Одним із напрямів стане поширення виставки через посольства України за кордоном. Благодійний фонд „МХП-Громаді“ має меморандум про співпрацю з Міністерством закордонних справ України та вже налагоджену взаємодію з нашими амбасадами в інших країнах».
Трипілля як частина сучасної освіти
Окремий напрям проєкту — доступність VR-виставки для школярів. Онлайн-доступ до неї планують надавати через однойменну цифрову платформу, де вже представлені 3D-моделі окремих артефактів.
«Для проведення уроку про Трипільську культуру школі достатньо мати ноутбук, доступ до інтернету та проєктор або екран. Це дасть можливість використовувати віртуальний музейний продукт у навчальному процесі та зробити тему Трипілля більш наочною, інтерактивною та цікавою для учнів», — розповідає Дмитро Матяш.
VR-екскурсія складатиметься з двох основних частин. Перша — віртуальний музейний простір із теоретичними матеріалами, графічно-текстовими стендами, відео та 3D-експонатами.
Друга частина передбачає занурення у реконструйоване трипільське поселення, створене на основі історичних та археологічних даних.
«Другою частиною віртуальної екскурсії стане занурення в реконструйоване трипільське поселення, створене на основі історичних й археологічних даних, — деталізує Дмитро Матяш. — Користувач зможе відвідати житла, господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону й інші локації. У цій частині передбачені інтерактивні елементи й гейміфікація — упровадження ігрових елементів (балів, рейтингів, значків, викликів)».
Таким чином, Трипілля намагаються представити не лише як предмет археологічного дослідження, а як живу частину культурної пам’яті України — через книжки, театр, музейні проєкти, освіту та цифрові технології.
Починаючи з 2 жовтня 2026 року, VR-виставку «Україна. Світ Трипілля» можна буде відвідати в Музеї історії Києва. Її творці пропонують не просто дізнатися більше про цивілізацію, яка існувала на українських землях тисячі років тому, а й побачити її через сучасні технології.