У місті Бар живе людина, яку тут називають «живою енциклопедією». Це Михайло Куперштейн — краєзнавець, автор унікальних книг про історію Барщини та активний учасник єврейської громади. Його роботи стали важливою частиною збереження історичної пам’яті краю.
Життєвий шлях
Михайло Борисович народився 17 вересня 1947 року в Мурованих-Курилівцях у сім’ї службовців. Батько працював начальником пошти, а мати — вчителькою. Згодом сім’я переїхала до Копайгорода, де він закінчив школу. Далі навчався у Кам’янець-Подільському харчовому технікумі та Одеському інституті імені Ломоносова. Після цього працював на Барському консервному заводі.
Інтерес до історії та краєзнавства у нього був завжди. Попри закриті архіви радянського часу, він збирав документи, свідчення та історії, які згодом стали основою його книг. Перша з них була навіть перекладена англійською мовою.
Серед найвідоміших праць Михайла Куперштейна:
- «Місто Бар: єврейські сторінки крізь призму часу»;
- «Єврейське містечко мого життя»;
- «Подільський єврейський альманах».
Наразі у вінницькому видавництві готуються до друку ще дві книги: «Барщина в часи окупації» та «Нариси з історії Барського краю».
Єврейська громада Бару
За словами краєзнавця, євреї живуть у Барі вже кілька століть:
— Євреї в нашому місті були завжди, точніше з того часу, коли Бар був під Польщею, тоді разом з поляками в наше місто прийшли і євреї. Це десь 1538 роки, тоді сформувалася община. Взагалі я знаходив дані, що в 1425 році з’явилися перші євреї в місті Бар, це навіть раніше, чим в Кам’янець-Подільському. В ті часи, це були сильна та велика община, її міць визначалася станом синагоги. Тоді в місті була велика гарна кам’яна синагога. Крім того, в Барі жили та творили єврейські релігійні вчені, які писали свої матеріали. Але починаючи з 1648 року, коли військами Хмельницього була розгромлена єврейська громада, за одними даними було знищено дві тисячі барських євреїв. Але враховуючи, що в Барі була могутня фортеця, то багато євреїв з навколишніх сіл та навіть міст приїзджали сюди, козацькі літописи вказують, що 14-15 тисяч євреїв було знищено в нас в місті в ті часи. Так спільнота пішла на спад, революції, погроми, війни, розстріли тисячів євреїв, хтось виїхав за кордон – все це привело до того, що євреї почали зникати на території Бару та навколишніх сіл.
Дозвіл на будівництво синагоги барська громада отримала в 1717 році. Це була велична кам’яна будівля, яка стала символом єдності. Проте у 1942-му її знищили нацисти. Радянська влада не дозволила її відновити, а цеглу використали для будівництва заводу, шкіл та житлових будинків.
Сьогодні у Барі мешкає близько 40 євреїв. Громада підтримує кладовища, доглядає братські могили та бере участь у заходах, присвячених збереженню історичної пам’яті.
Родина та спадщина
Разом із дружиною Світланою пан Михайло прожив понад пів століття. Подружжя виховало двох дітей, має трьох онуків і правнучку.
— Потрібно пам’ятати та берегти історію, адже без неї ми не маємо майбутнього.
Михайло Куперштейн — приклад того, як одна людина може стати хранителем пам’яті цілого краю. Його книги, дослідження і розповіді допомагають не лише барчанам, а й усім українцям краще розуміти власну історію.
Автор Мар’яна Махан-Гуцал, ексклюзивно для Жмеринка онлайн.
Фото авторки та з архіву Михайла Куперштейна.