У селі Журавлівка неподалік Бара живе Надія Федотова. За освітою вона біолог, а значну частину свого життя присвятила рослинам. На власній землі жінка вирощує лікарські трави, з яких виготовляє фіточаї. Нині у її асортименті близько 60 видів напоїв.
Чотири роки тому Надія перебралася жити до своєї садиби, де поступово облаштувала господарство. Тут з’явилися кози та вівці, а згодом — екосадиба «Землерай».
Трави, які вирощує сама
Цікавитися рослинами Надія почала ще в дитинстві. Зараз на її землі росте понад 20 видів трав. Жінка сама їх сіє, доглядає та збирає. За словами Надії, на цій землі родина господарює понад 30 років і хімічних засобів тут ніколи не використовували.
Профільну освіту вона доповнювала різними курсами про рослини. Знаннями також ділилася з іншими — свого часу створила Барський районний клуб природного землеробства та здорового способу життя і проводила безкоштовні семінари. На зустрічах розповідала про вирощування рослин без використання хімічних засобів. Заняття тривали по дві-три години, адже, окрім теорії, учасники могли побачити процес на практиці.
Фіточаї Надія почала створювати з кількох основних сумішей — бронхіальної, шлункової та протизастудної. Згодом їх стало значно більше. Сьогодні жінка виготовляє близько 60 видів чаїв. Частина з них — звичайні ароматні напої, інші вона готує з різних рослин, які традиційно використовують у фітотерапії.
Садиба біля маршруту Camino Podolico
Про те, що через Журавлівку проходить маршрут Camino Podolico, Надія дізналася минулого року. Після цього почала приймати у себе мандрівників, які цікавляться рослинами та сільським господарством. На подвір’ї ростуть лікарські трави, ягоди та інші рослини. Саме рослини Надія називає «Ліками Божої аптеки». Таку ж назву мають і її чаї. У садибі жінка проводить екскурсії та знайомить відвідувачів зі своїм господарством. Частину часу гості можуть провести за роботою — доглядати за рослинами чи тваринами.
«Тут зупиняються пілігрими та люди, які хочуть вивчати лікарські трави, спробувати сеанси трудотерапії, відпочити від війни, від міста. Тут можна поспілкуватися з тваринами, помилуватися травами, послухати спів пташок, полежати на траві», — каже Надія.
В одній із хат жінка живе сама. Інший будинок раніше використовувала як дачу, а тепер у ньому час від часу залишаються гості.
Узвар і забуті рослини
Окрім фіточаїв, Надія готує узвар із сухофруктів. До нього додає різні фрукти, зокрема сушені райські яблука. Жінка дотримується традиційного способу приготування — узвар не кип’ятить, а запарює та залишає настоюватися.
Надія вважає, що в українській традиції було чимало рослин і напоїв, які сьогодні використовують рідше. Один із прикладів — іван-чай. За її словами, раніше його регулярно пили в українських родинах. Зараз цей напій також є серед тих, які вона готує для себе.
Як у садибі з’явилися кози
Кози в господарстві Надії з’явилися близько чотирьох років тому, коли вона переїхала жити до садиби. Спочатку жінка хотіла завести лише одну козу — щоб мати молоко та компанію. Однак згодом тварина привела козенят, і Надія вирішила залишити їх. Після цього почала більше цікавитися породами та особливостями утримання кіз. Тепер у господарстві є кози двох порід та вівці молочної породи.
«У мене дуже гарненькі козенята й дуже смачне молоко. Тримаю двох козликів, бо для кіз вони потрібні. Я їх усіх дуже люблю, вони дуже розумні тварини, розуміють мої слова, відгукуються на своє ім’я. Тварини підтримують та лікують душу», — говорить Надія.
Дорослі тварини та молодняк живуть окремо. Догляд за ними став частиною щоденного життя господині.
Планує облаштувати садибу в подільському стилі
Надія поступово облаштовує територію та має плани щодо будинку для гостей. Каже, що хотіла б додати йому рис традиційної подільської хати — використати орнаменти та старовинний посуд. Втім, найбільше часу забирає саме господарство. Рослини потребують постійного догляду, а збирати їх потрібно у визначений час. Якщо пропустити період збору, наступного врожаю доведеться чекати цілий рік.
Раніше Надії допомагали рідні, але тепер вони живуть далеко. Тому більшість роботи жінка виконує сама. Попри це, від справи, якою займається багато років, відмовлятися не збирається.
«Від улюбленої справи отримуєш насолоду, навіть коли стає дуже важко. Збирати трави потрібно щоденно, але від цього отримуєш такі емоції, що іноді забувається й поснідати, так це все надихає», — говорить Надія.