У міському парку Бару цієї зими почали нищити вуличні меблі — дерев’яні конструкції ламали, дошки виривали та скидали вниз, до яру. Але замість того, щоб просто пройти повз, один із мешканців вирішив діяти.
Пенсіонер Олександр Ілліч Михайленко, який живе поруч із парком, власноруч полагодив і пофарбував зруйновані меблі. Каже: не зміг залишитись осторонь, адже тут часто відпочиває його дружина разом із подругами.
— Шкода стало, коли побачив, що їх поламали. Ми тут часто буваємо, — розповідає чоловік.
До роботи взявся сам. Частину дощок знайшов неподалік — їх викинули вниз, до річки. Щось довелося підсилювати власноруч: укріплював конструкції, підставляв опори, використовував цеглу.
На фарбу збирали разом: долучилися його дружина та її подруги. Частину матеріалів надали у Бар-благоустрій, ще одну банку допоміг придбати місцевий підприємець Віктор Карвацький. Усе інше — робота самого пана Олександра. На ремонт він витратив понад три дні.
— Я люблю природу, наше місто, тому хочу, щоб тут був порядок, чистота, — каже він.
Це не перша його ініціатива. Ще 17 років тому, біля парку, під мурами фортеці, чоловік висадив сад: плодові дерева, горіхи, квіти. Відтоді сам доглядає за ними й підтримує там порядок.
Поки одні ламають і залишають після себе безлад, інші — тихо беруть і відновлюють. Без прохань і гучних слів. Просто тому, що їм не байдуже. І, можливо, саме з таких людей починається справжнє місто.
Автор Марʼяна Махан-Гуцал, ексклюзивно для Жмеринка онлайн. Фото авторки.