У місті Бар проживає Тетяна Залужняк – майстриня оригінального виду творчості, яка виготовляє вироби з гіпсу і натуральні свічки. Вона – дружина загиблого воїна Андрія Залужняка і мати 9-річного сина. За фахом – інженер-будівельник, з дипломом Вінницького національного технічного університету.
Історію жінки розповів журналіст інтернет-видання Жмеринка онлайн Віктор Зеленюк.
Творчість у житті пані Тетяни була присутня завжди. Ще навчаючись у школі, дівчина любила робити щось своїми руками – малювати, ліпити, клеїти, конструювати. Згодом настав період декрету, який приніс із собою бажання знайти справу, де можна творити власними руками й бачити результат.
До гіпсової справи Тетяна Залужняк прийшла після загибелі чоловіка. Саме тоді творчість стала для неї не просто хобі, а способом арт-терапії – можливістю зосередитися, проживати складні емоції і поступово повертати внутрішню опору. Маленькі вироби, створені в тиші, ставали кроками до відновлення і новим способом говорити зі світом мовою тепла та світла.
– У січні 2025 року, гортаючи стрічку соцмереж, я натрапила на мініконкурс із виготовлення гіпсових виробів, – розповідає Тетяна Залужняк. – Звичайне відео відгукнулося цікавістю – я придбала онлайн-курс, замовила перші форми і матеріали та почала пробувати. А вже 5 березня з’явилася моя перша свічка в гіпсовому кашпо, з якої і почався новий етап мого життя. Згодом я виграла мінігрант ГО «Ми – Вінничани» у напрямку професійного зростання в гіпсовій справі.
Завдяки грантовим коштам Тетяна Залужняк придбала гіпс, форми та фарби, і в неї з’явилася можливість не лише розвиватися самій, а й проводити майстер-класи для родин загиблих Захисників. Спочатку вони разом розписували гіпсові підставки під яйця. Наступною була зустріч із дітьми, під час якої народжувалися гіпсові фігурки на пасхальну тематику. Ці теплі творчі зустрічі стали для майстрині підтвердженням того, що мистецтво може об’єднувати, підтримувати і дарувати світлі емоції навіть у складні часи.
– У серпні 2025 року я взяла участь у благодійній ярмарці на підтримку ЗСУ. Саме з цього моменту прийшло усвідомлення, що хочу розвиватися в цій сфері більш професійно, тому придбала курс навчання зі свічкарства в онлайн-режимі. А підтримка близьких дала поштовх створити власний бренд свічок і гіпсового декору KRULA DECOR – назву, яка має особливий сенс. Мій загиблий чоловік і наш син для мене наче крила, що дають сили рухатися вперед і розвиватися. Чоловік завжди підтримував мене, і я вірю, що він би пишався моїм творчим шляхом…
Працюючи зі свічками, Тетяна познайомилася з багатьма майстрами зі спільноти. Одна з майстринь особливо надихнула її та поділилася досвідом проведення благодійних майстер-класів. Завдяки цій підтримці вона вже планує свій перший майстер-клас зі створення свічок у березні цього року. Також має бажання поділитися процесом створення гіпсових виробів, адже не всі, хто тримав їх у руках, розуміють, наскільки вони різноманітні та які великі можливості відкривають для творчості.
– Щоб створити якісний виріб, потрібен високоміцний скульптурний гіпс, який, на жаль, не продається у звичайних магазинах, і його доводиться замовляти. Дуже важливими є правильні пропорції гіпсу і води, а також я додаю модифікатор для покращення міцності. Суміш потрібно ретельно перемішати, щоб зникли бульбашки повітря, після чого її поетапно заливають у силіконову форму, контролюючи, щоб розчин заповнив усі дрібні деталі. Легке постукування по формі допомагає повітрю вийти назовні. Я переконалася: коли виріб застигає, він віддає тепло.
Приблизно за пів години виріб можна діставати з форми та шліфувати нерівності. Далі настає етап сушіння, який триває близько трьох днів – залежно від температури й вологості приміщення. Наступний крок – покриття ґрунтом, що покращує властивості виробу і готує його до фарбування та лакування. Якщо це гіпсові фігурки для розпису, на цьому етапі вони вже готові для творчості. Іноді я додаю барвник у гіпсову суміш ще до заливки, але частіше фарбую вже готове кашпо. Це дає більше простору для експериментів, адже палітра акрилових фарб значно ширша. Вироби, призначені під свічки, обов’язково ретельно лакуються всередині.
У своїх свічках я використовую лише натуральні та безпечні воски – соєвий, оливковий і бджолиний, а також якісні аромоолії. Лише відчувши аромат натуральної свічки, можна зрозуміти різницю з парафіновими, які більш поширені. Найдорожчим компонентом моїх свічок є саме американські аромоолії – їх потрібно додавати достатньо, щоб аромат відчувався навіть без запалювання. Особливий затишок створюють дерев’яні ґноти, які тихо потріскують під час горіння.
Минулого року на Великдень пані Тетяна вперше виготовила формові свічки у вигляді писанок і гілочок верби з бджолиного воску. Вона дізналася, що в Україні є три виробники, які постачають якісні форми для гіпсових виробів і свічок. Хоча на ринку багато дешевших китайських аналогів, саме українські форми вирізняються деталізацією та довговічністю.
– Торік восени я створила в соцмережі сторінку зі своїми виробами. У час війни виникали сумніви, чи потрібна людям така творчість, адже існують значно важливіші речі. Та відгуки людей – замовлення, підтримка знайомих, співпраця з квітковими магазинами і участь у ярмарках – дали зрозуміти, що тепло, створене руками, теж має значення. Саме це додало бажання рухатися далі й розвиватися.
Сьогодні творчість для мене – це значно більше, ніж хобі чи робота. Це спосіб відновлюватися, підтримувати інших і створювати маленькі речі, які приносять затишок у дім і світло в серце. Майстер-класи, нові знайомства та щирі розмови довкола творчості щоразу нагадують: навіть після великих втрат життя продовжується, а тепло, створене руками, здатне об’єднувати людей. Я лише на початку свого шляху, але вже точно знаю: поруч зі мною – любов, пам’ять і підтримка близьких. Вони стали моїми крилами, що дають сили рухатися вперед, мріяти і створювати. І, можливо, саме в цьому – головний сенс моєї справи.
Автор тексту Віктор Зеленюк. Світлини надані автором