В Україні зростає інтерес до Трипільської культури — давньої цивілізації, яка понад 7 тисяч років тому залишила помітний слід в історії Європи. У Києві відбулася публічна дискусія «Трипілля: культурний код України. Наука, ідентичність, національна безпека», приурочена до виходу спеціального номера журналу «Антиквар» — «Україна. Світ Трипілля».
Організаторами заходу виступили ГО «Наша Основа», журнал «Антиквар» та Благодійний фонд «МХП — Громаді». Подія об’єднала науковців, громадських діячів, політиків і митців, які обговорювали роль Трипілля у формуванні сучасної української ідентичності та його значення для культурної дипломатії.
Третій Президент України Віктор Ющенко наголосив, що Трипільська культура є не лише частиною української спадщини, а й важливим елементом європейської цивілізаційної історії.
«Тема, яку ми сьогодні піднімаємо, це та тема, яка буде цікава португальцю, французу, греку, британцю, будь якій нації в Європі, тому що ми виносимо не маленьке внутрішнє питання, а питання цивілізаційне, про яке до сьогоднішнього дня Європа мало знає. Це тема, яка буде цікавити в Європі і світі всіх. Культура, яка на дві з половиною тисячі років раніше з’явилася ніж Єгипет. Ми маємо дуже цікаву, не вивчену цивілізаційну культуру, яка дуже важлива для хрестоматії Європи, хрестоматії світу та українського вивчення.»
Однією з ключових тем дискусії стало питання національної ідентичності. Віктор Ющенко підкреслив, що повернення до цивілізаційних витоків і вивчення трипільської спадщини є важливим інструментом самопізнання українців.
«Вся складність національної ідентичності України заключається в тому, що ми занадто довго, більше 300 років, знаходилися в колоніальному режимі, де українська мова була заборонена. Довгі роки російського кріпацтва привели до того, що національне питання було занедбане. Я думаю що в 90-тих роках ми, можливо, встигли на останній потяг і в останній вагон у цьому потязі, коли ще можна було повернути українську ідентичність та українське осмислення. Я тішусь, що за 30 років ми пройшли дуже складну, але ефективну дорогу національного усвідомлення, коли сьогодні можна сказати, що ми — не квазі нація. Українську націю знає весь світ.»
Голова Наглядової ради БФ «МХП — Громаді» Юрій Мельник зазначив, що проєкт «Україна. Світ Трипілля» має на меті сформувати цілісне уявлення про Україну як державу з глибоким історичним корінням. Саме тому фонд разом із партнерами планує створення низки культурно-просвітницьких продуктів.
«У нас є задум випустити хорошу книгу про Трипілля, зробити фільм про цю давню цивілізацію та підготувати виставу. Також працюємо над створенням VR-експозиції. Завдяки цим продуктам українці та світ познайомляться з історією України та зрозуміють її значення для майбутнього. Трипільська культура може бути хорошим інструментом культурної дипломатії.»
Під час обговорення учасники також зосередилися на тому, чому тема українського минулого є особливо актуальною саме зараз. Журналіст і автор історично-документальних проєктів Акім Галімов наголосив, що в умовах повномасштабної війни усвідомлення власної ідентичності набуває вирішального значення.
«Суспільство має усвідомлювати, заради чого ця війна ведеться. Вона ж не ведеться заради територій чи міст, на сході або півдні України. Росія воює проти нашої культури, проти того, що ми називаємо українською ідентичністю, українською самоідентифікацією. Тому сьогодні надзвичайно важливо відкривати для себе українську історію та культуру. Все, що формує нас як націю. Для того щоб розуміти, хто ми є, яка наша ціль в майбутньому та що ми несемо далі в цьому світі.»
Він також підкреслив важливість того, що спеціальний випуск журналу «Антиквар» присвячений саме Трипіллю, адже видання стає майданчиком для діалогу між науковцями, митцями та громадськістю.
Трипільська культура — це не лише археологічна спадщина, а фундамент української ідентичності та підтвердження тисячолітньої історії України. Її популяризація сприяє формуванню сильного культурного образу держави на міжнародному рівні.
Проєкт «Україна. Світ Трипілля» став початком масштабної культурної ініціативи, яка поєднує науку, мистецтво та громадянське суспільство. Окрім наукової складової, він має й практичний вимір — завдяки підтримці благодійників і культурних інституцій українці отримують можливість долучатися до збереження та популяризації власної культурної спадщини серед молоді й світової спільноти.
