Бар прокидається рано. Ще не встигло сонце повністю піднятися над дахами будинків, а місто вже живе своїм звичним ритмом. У центрі – тиха ранкова служба в костелі. Сюди заходять мешканці різного віку: моляться за близьких і за мир. У ці хвилини Бар особливо зосереджений і щирий – без зайвого поспіху, з думками про головне.
Після служби місто поволі наповнюється рухом. Відчиняються магазини, з’являється запах свіжого хліба, а на вулицях стає дедалі більше знайомих облич. Барський ринок — окрема історія і справжній пульс міста. Тут зранку людно: продавці розкладають товар, вітаються з постійними покупцями, діляться новинами. Домашні овочі, фрукти, зелень, мед, молочна продукція — усе з місцевих господарств, усе «з рук у руки». На ринку не лише купують — тут спілкуються. Обговорюють погоду, врожай, новини з фронту, плани на день.
Поруч працюють кав’ярні та невеликі крамниці. Хтось забігає по каву перед роботою, хтось купує необхідне для дому.
Саме з таких моментів складається справжня історія Бара — міста, де навіть у непрості часи не втрачають віри, зв’язку між собою і любові до рідного дому.
