Викладачі та студенти факультету історії Вінницького державного педагогічного університету провели дослідження автобусних зупинок у Подільському регіоні, розкривши несподівані прояви української етнічної культури в архітектурі та дизайні радянських часів.
У ході польового дослідження історики звернули увагу на оформлення зупинок, зведених у 1970–1980-х роках. Найбільш виразні приклади зафіксовано в населених пунктах Чупринівка, Іллівці, Ворошилівка, Крикливець, Леляки.
На зупинках виявлено характерні етнічні візерунки та мозаїчні зображення, серед яких:
- вазони та родинні дерева — символ продовження роду та затишку;
- півники та павичі — традиційні образи вишиванок та настінного розпису;
- олені — уособлення сили, краси й зв’язку з природою.
Ці елементи відображають глибинні пласти української культури, що, попри ідеологічний тиск радянської системи, проникали в повсякденну візуальну мову.
Риби в Браїлові: випадковість чи символ Христа?
Особливу увагу дослідників привернула зупинка в селищі Браїлів, відомому жіночим монастирем. На її мозаїці зображено риб, що є одним із найдавніших символів Ісуса Христа в християнській традиції.
“Цей випадок став для нас справжнім відкриттям. Виникає логічне запитання: як такий сюжет опинився на зупинці в атеїстичній радянській державі? Це було свідоме рішення чи прихований жест місцевих митців?” — зазначають учасники дослідження.
Цей факт демонструє тонку межу між офіційною ідеологією та культурною підсвідомістю, яка все одно проривалась навіть у формально аполітичних об’єктах.
Зупинки радянської доби часто сприймаються як утилітарні об’єкти, однак дослідження істориків ВДПУ свідчить про їхню культурну та символічну значущість. Вони відображають не лише моду свого часу, але й етнічну ідентичність, яку навіть тоталітарна система не змогла повністю стерти.
Фото з сторінки Кафедра культури,методики навчання історії,спеціальних історичних дисциплін.