Віктор Кавчук — старший солдат, вогнеметник штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти в/ч А4706, позивний «Бар». Він народився 2 липня 1997 року у селі Сеферівка на Вінниччині, у родині Оксани Василівни та Михайла Миколайовича. Віктор був первістком і люблячим старшим братом для Руслана та Софії. Його дитинство було сповнене щирості, працьовитості та тепла рідної землі.
Історію Героя розповідає Барська міська рада.
Після навчання у рідній школі він здобув професію маляра-штукатура у Барському професійному будівельному ліцеї. У 2015 році Віктор мріяв прикрашати життя своїм ремеслом, але доля готувала інший шлях — шлях захисника України.
Військову службу розпочав у 2017 році зі строкової, а згодом підписав контракт. Служив водієм-заправником, брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині під час АТО/ООС (2018–2019). Віктор завжди залишався людиною з великої літери — тихий, спокійний, із невгасимою іскрою в очах. Він любив риболовлю, природу, життя у всіх його проявах.
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення, Віктор став одним із перших добровольців для захисту України. Служба на Запорізькому напрямку та короткі розмови з рідними показували його силу духу: «Не хвилюйтеся, все буде добре».
У січні 2024 року він став вогнеметником штурмового відділення в/ч А4706. 16 лютого 2024 року Віктор Кавчук загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Гуєво, потрапивши під артилерійський обстріл ворога. Йому назавжди залишиться 27 років.
