У цьому домі ранок починається метушливо. У кожного — свої справи, збори та плани. Подекуди це нагадує знайому багатьом сцену з «Сам удома»: швидко, гучно, але водночас по-сімейному тепло.
«У кожного свій ритм, але якщо потрібна допомога — кожен підставить плече», — ділиться Неля Гнатовська.
Разом із чоловіком Олександром вони виховують чотирьох дітей: Діану, Івана, Владислава та наймолодшу Анютку. У кожного — свій характер, інтереси та маленький світ, до якого мама щодня знаходить підхід. Каже, що найважливіше — вміти «читати між рядками».
Старша донька Діана навчається в коледжі на журналістку, підпрацьовує, веде соцмережі та пише матеріали. Водночас вона — велика підтримка для мами.
«Я завжди могла довірити їй менших дітей, і їй це подобалося. Вона ще з дитинства просила братика. Ось і допросилася — має тепер двох братів і ще й сестричку», — усміхається пані Неля.
Іван захоплюється малюванням і має до цього здібності. Владислав — активний і рухливий, завжди готовий допомогти вдома. Анічка — найменша, чутлива та добра, яку вся родина оберігає як маленьку принцесу.
Двоє хлопців та молодша донька навчаються у Барському ліцеї №1. Вчителі відзначають їх як чемних, старанних і вихованих дітей. Хлопці пробували себе у футболі, нині займаються баскетболом, також відвідували музичну школу. Аня танцює народні танці та вже має призові місця на конкурсах.
Попри різні характери, у родині є спільні традиції. «Перед Великоднем і Різдвом ми любимо разом готувати, випікати. Це дуже зближує», — розповідає мама.
Ще одна сімейна традиція — спонтанні подорожі. «Можемо просто зібратися і поїхати. Діти легкі на підйом — і ми вже в дорозі».
Материнство, каже Неля, змінюється з досвідом.
«Коли ти мама вперше і коли вчетверте — це дві різні мами. Спочатку все хвилююче, ти недосвідчена. А з часом з’являється впевненість і розуміння».
Сьогодні її день — це турбота, організація та постійна увага до дітей. Після декрету вона свідомо присвятила більше часу родині.
«Я кожного дня стараюсь приділити час кожній дитині. Поговорити, вислухати, як пройшов день. Це обов’язково. З дітьми завжди треба розмовляти».
З роками діти стають самостійнішими, але головні цінності залишаються незмінними.
«Я стараюсь прививати їм любов один до одного і відповідальність за себе».
Найважчі моменти — коли діти хворіють. «Але обіймеш — і ніби одразу стає легше. Тепліше всередині».
У непрості часи родина стала ще згуртованішою. «Коли ми всі разом, відчуваєш, ніби стаємо одним міцним кулачком, якому все під силу».
Війна, зізнається жінка, змінила дітей — вони стали більш чутливими. Саме тому зараз особливо важливо бути поруч і розмовляти.
До декрету Неля працювала у сфері торгівлі, згодом — бухгалтером. Нині вона повністю присвятила себе родині, але знаходить час і для творчості: виготовляє мило ручної роботи та пише вірші.
Чоловік Олександр працює далекобійником і часто в роз’їздах, однак уже 20 років залишається надійною опорою для сім’ї.
«У складні моменти саме вони дають мені сили рухатися далі».
Найважливішим для себе Неля вважає просту істину:
«Головне — щоб діти виросли людьми. Не так важливо, яку професію оберуть. Хочеться, щоб були добрими, чесними і порядними».
Свою родину вона називає щастям, про яке колись навіть не мріяла. «Я щаслива, що маю таких дітей і такого чоловіка».
І якщо коротко про материнство, то її відповідь звучить щиро і просто: «Це велика відповідальність і велике щастя».
А про родину вона говорить так: «Сім’я — це не просто родичі, це люди, які стають твоїм повітрям, коли дихати стає важко».
І додає всім мамам: «Насолоджуйтеся кожним днем поруч із дітьми. Час дуже швидко минає…»
Автор Мар’яна Махан-Гуцал, фото з архіву Нелі Гнатовської.