Гончарство — одне з найдавніших ремесел у світі. Побутує думка, що під час роботи з глиною важливо зберігати внутрішній спокій, адже цей матеріал «вбирає» в себе енергію людини.
Наша історія — про Вадима Шпаковатого та створення гончарної майстерні, яка згодом переросла в арт-центр «Керамічне диво».
«Майстерня починалася з мрії, підтриманої донькою»
— «Ідея створити гончарну майстерню виникла ще під час карантину, в лютому 2020 року, — згадує Вадим Васильович. — Я вже мав справу з глиною, коли навчався на відділенні мистецтв, де вивчав кераміку. Працюючи в Барському коледжі, завжди хотів започаткувати щось, що було б цікаве студентам — і хлопцям, і дівчатам.Остаточною мотивацією стала донька. Вона грала у гру «Гончар» на телефоні й почала розпитувати, як із глини роблять горнятка, іграшки. Я зацікавився знову — почав дивитися відео, вивчати технології. Із цього все й почалося.Моя мета — не просто навчити техніки, а допомогти дітям створювати кераміку такою, якою вони її бачать і відчувають. Кожен наносить свій унікальний орнамент — і це найголовніше», — каже майстер.
Від старої пральної машини — до гончарного круга
Почати роботу з глиною без гончарного круга було неможливо. Оскільки придбати професійне обладнання виявилося занадто дорого (японські моделі — від 2000 євро), майстер вирішив створити його власноруч.
— Я використав барабан і мотор від пральної машини, додав металевий диск, електроніку — і вийшов саморобний гончарний круг у кілька разів дешевше, — розповідає Вадим Васильович.
Запчастини замовляв з Китаю, мотори — зламані машинки — знаходив у сусідів. Виготовлення одного верстата займало близько трьох днів. Перший виріб на такому крузі — горнятко для кави, яке майстер зробив разом із донькою.
Виготовлені верстати встановили у майстерні коледжу. Зі студентами та всіма охочими почали створювати найрізноманітніші глиняні вироби.
— Глину купую тільки в Слов’янську. Там великі кар’єри, які спеціалізуються на глині для кераміки. Використовую червону, білу, рожеву, зелену. Вся вона — якісна, слов’янська. На жаль, частина підприємств розбомблена, а з деяких глину навіть вивозили ешелонами в Росію…
Майстерня, яка об’єднує людей
— Двері нашої майстерні практично не зачиняються, — ділиться гончар. — До нас приходять вихованці садочків, учні шкіл, студенти. Майстерня стала місцем творчого натхнення і практичного навчання. Особливо запам’ятався майстер-клас для діток із садочка «Казка». Темою була весна. Вони робили свищики і почали співати веснянки. Була така щира, зворушлива атмосфера — справжня магія.
Після початку повномасштабного вторгнення майстерня стала місцем відради для внутрішньо переміщених осіб. Глинотерапія — це не лише творчість, а й заспокоєння, спосіб впоратись із тривогою.
Протягом 2024–2025 років тут активно проводять арттерапевтичні майстер-класи для родин військових і їхніх дітей, які пережили стрес і втрати через війну.
Глиняний рекорд України
Весною цього року в коледжі відбувся найбільший в Україні майстер-клас із виготовлення традиційної глиняної іграшки-свищика. 120 учасників одночасно ліпили вироби, багато хто був у вишиванках. Це був не просто майстер-клас — це було свято культури й відродження традицій. Подію зафіксували як рекорд України.
Плани, мрії, нові ідеї
— Я мрію створити кафедру гончарства. Щоб у ній працювали викладачі, які б спеціалізувалися окремо на ліпці, орнаментах, роботі на крузі. Гончарство — це живе українське ремесло, яке потребує нового життя. Ми повертаємося до свого коріння.
— Наша майстерня першою в Україні почала створювати керамічні панно для стін, їх ніде не купиш — тільки ми це робимо. Так само й керамічні ляльки-мотанки — це наша ідея. А найулюбленіші вироби на Барщині — це, звісно, свищики. Їх обожнюють і діти, і дорослі.
Вадим Шпаковатий переконаний: 70% успіху — це підтримка його родини, особливо дружини Марини.
— Вона створила сторінку у Facebook, публікує все, що ми робимо. Усі дрібниці — фартушок, серветочка, квіточка на столі — це її турбота. Завдяки їй у майстерні панує затишок і тепло, яке так відчувають діти та відвідувачі.
Автор Мар’яна Махан-Гуцал, ексклюзивно для Жмеринка онлайн.
Фото: авторки та Facebook-сторінки арт-центру «Керамічне диво», сайт BarNews.City (з події встановлення рекорду України)