19 Січня, 2026

Галина Качуровська з Бару створила 593 статті про Вінниччину у Вікіпедії

Галина Качуровська з міста Бар підготувала до Вікіпедії 593 статті та понад 4,5 тисячі світлин…
Ця миловидна, симпатична жінка — досить відома в місті особистість. Свого часу вона працювала в міській раді, а останніх чотирнадцять років трудиться в місцевому професійному будівельному ліцеї. За освітою — математик.
Одним із улюблених захоплень для неї є подорожі, і неважливо, чи то невеликі села, чи великі міста:

«Головне для мене — пізнавати та досліджувати цікаві як природні, так і історичні місця».

Природна зацікавленість довкіллям у Галини Качуровської, мабуть, із її родового коріння, що бере початок із мальовничого Сніткова Мурованокуриловецької громади, яке у свій час було одним із великих та багатих сіл Поділля з давньою історією та пам’ятками архітектури. Про свою «колиску» та його мешканців Галина теж дописує у Вікіпедії.

Мати Галини Миколаївни, Качуровська-Марченко Раїса Петрівна (1934–2011), пропрацювала все життя вчителем математики та завучем Снітківської середньої школи. Після закінчення у нелегкі повоєнні роки Уманського педагогічного інституту була направлена на роботу на Вінниччину. Бабуся Галини по мамі проживала на нині окупованій Херсонщині у Верхньому Рогачику і за десять днів до закінчення Другої світової війни залишилася вдовою з трьома малолітніми доньками. Раїса була найстаршою.

Прах діда Галини по мамі, Марченко Петра Йосиповича, покоїться у місті Щецин (Польща) на кладовищі радянських воїнів, що загинули у Німеччині та Польщі.

Батько — Качуровський Микола Григорович (1937–2023) був уродженцем села Снітків у кількох поколіннях. Він народився у той самий день, 15 листопада, коли його діда Федора розстріляли у Вінниці як репресованого заможного селянина. Микола Григорович працював у школі, у сільському будинку культури і за життя удостоївся високого визнання односельчан, які називали його «професором», бо добре знався на лікарських травах, у бджільництві та столярному ремеслі.

Галина з дитинства любила дізнаватися непрості історії своїх рідних та родичів, краю, де зростала. Багато чого розповідали батьки, вдома була велика бібліотека. У двох із сестрою Валентиною, яка теж багато років пропрацювала у школі сусіднього села Долиняни, виховувалися у злагоді, розумінні та підтримці батьків.

Вікі-історія Галини Качуровської розпочалася 13 вересня 2015 року з реєстрації як дописувачки Вікіпедії. Того ж вересня взяла участь у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки». Далі, на запрошення, що надходять зареєстрованим користувачам від ГО «Вікімедіа Україна», розпочала доповнювати статті про місцеві пам’ятки світлинами та інформацією.

Спершу це було її хобі, а тепер стало стилем життя. Практично жоден день у Галини Качуровської не минає без Вікі.

– «У січні 2016 року я знову ж на запрошення організаторів Вікімарафону, який щорічно організовує ГО «Вікімедіа Україна» до Дня народження Вікіпедії (30.01.2004), спробувала започаткувати свою першу статтю «Палац Чихачова в Митках», – розповідає Галина Миколаївна. – Оскільки на своє велике здивування виявила, що такої не існує. Того ж року створила 8 статей, шість із них на тему краєзнавства у Барському районі».

В той час вона була здивована, що про багато пам’яток Вінниччини не написані статті, а також не існувало статей про відомих земляків. І вона розуміла, що це не так і складно навчити колег та учнів.

«Я порівнювала, як багато статей написано англійською мовою та мовами наших сусідів. І сьогодні маю думку, що чим більше молодих людей будуть мати знання, як редагувати вікі, будуть вміти користуватися онлайн-енциклопедією, використовувати авторитетні джерела інформації — це буде великим здобутком для їхніх особистих знань, медіаграмотності та інформаційної свідомості».

«Сьогодні важливо писати про Україну і українців. Це — частина нашої інформаційної безпеки».

Зараз в україномовній Вікіпедії понад 1,4 мільйона статей. Українська Вікіпедія посідає 14-е місце за кількістю статей із 340 мовних розділів Вікіпедії, які активні. Вікіпедія як онлайн-енциклопедія — це сайт, який має головну сторінку, де можна побачити багато цікавої інформації.

А вже 2017 року, освоївши знання редагування Вікіпедії, Галина Качуровська поділилася власними знаннями із колегами та своїми дорослими третьокурсниками, які здобували професію «Оператор КН. Офісний службовець (бухгалтерія)». Учні з великим інтересом та відповідальністю віднеслися до нових знань та вмінь редагувати вікі.

Вони спільно підбирали теми для написання нових статей. В більшості це були статті на краєзнавчу тематику. Під час Вікімарафону-2017 вони започаткували і статтю про свій навчальний заклад — «Барський професійний будівельний ліцей».

На початок 2026 року Галиною Качуровською створено 593 статті у Вікіпедії (біля 70 — краєзнавчої тематики про Вінниччину), завантажено понад 4,5 тисяч світлин на Вікісховище. З 2015 року вона бере участь у багатьох конкурсах з написання статей та фотоконкурсах. Має дві користувацькі сторінки на Вікіпедії та Вікісховищі у підтвердження історії участі.

У фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки» у 2024 році брала участь вдес…яте, а два крайніх роки поспіль — у конкурсі «Вікі любить фольклор», за що отримала подяку від Міжнародної команди організаторів конкурсу за активну участь та увійшла у сотню найактивніших.

– «Моя творча робота у Вікіпедії — це новий досвід, нові зустрічі і знайомства. ГО «Вікіпедія Україна» багато організовує для дописувачів різних тренінгів та вебінарів, і це завжди цікаво та пізнавально. Завдяки конференціям є можливість познайомитися із дуже цікавими людьми — педагогами, вченими, письменниками, фотографами та відомими особистостями інших сфер».

Вікіпедія відкрита для людей різних вікових категорій та вподобань. Вона дає можливість набути нових знань і поділитися власними знаннями із усім світом, підтвердивши їх авторитетними джерелами у написаній статті.

За активного сприяння пані Галини, у 2019 році в місті Бар було створено освітній клуб «ВікіБар». Він діє на базі будівельного ліцею. До роботи долучаються небайдужі викладачі та учні. Першими підтримали ініціативу створення клубу її колеги Лідія Собковська та Ірина Лапчук. Тепер вони також є редакторами Вікіпедії. Є також учні, які з цікавістю долучаються до роботи.

Роботу клубу поширили на інші навчальні заклади краю та бібліотеки. Галина Миколаївна проводить заняття, тренінги, розповідає, які існують вимоги до підготовки матеріалів для Вікіпедії.

Написала статтю «Вплив освітньої програми Вікіпедії на формування нових навичок в учнів та педагогів під час позакласної роботи». Її надрукували у «Віснику професійно-технічної освіти Вінниччини».

– «Я, до речі, давно вже не виходжу з дому без фотоапарата, а тим паче не їду у відрядження без нього. Життя завжди таке непередбачуване і треба ловити кожну його цікаву мить. Приємно, що знімок садиби Надії фон Мекк у Браїлові приніс мені перемогу у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» у 2023 році. Ця світлина виявилася тисячною серед тих, що їх надіслали всі учасники проєкту».

Для мене Вікіпедія — один із найуспішніших проєктів сучасності. Це приклад того, як волонтери разом створюють щось справді велике: пишуть і вдосконалюють статті, ілюструють їх світлинами та відео, прокладають маршрути у Вікімандрах, наповнюють бази даних, додають джерела й цитати — все це заради того, щоб знання були відкритими для кожного.

Охочим долучитися до створення статей для Вікіпедії Галина Качуровська каже, що зареєструватися у вільній енциклопедії нескладно. Важливо інше — мати бажання готувати матеріали, знати, якими вони мають бути.

За її словами, є принаймні три вимоги до створення статей і фотознімків. Пропонувати слід тільки актуальні теми, значущі факти. Мова йде як про важливі історичні події, так і про сучасні, про видатних людей.

Пані Галина говорить, що розповідей про видатних людей із їхньої Барської громади, а також сусідньої Мурованокуриловецької, небагато знайдеться у Вікіпедії. Після початку війни росії в Україні актуальними є розповіді про наших захисників-Героїв. Так що простір для творчої діяльності — необмежений. Вперед у Вікіпедію разом із Галиною Качуровською!

Автор Віктор Зеленюк, ексклюзивно для видання Жмеринка онлайн.

Світлини надані автором