У грудні 1962 року на Вінниччині відбулася масштабна адміністративно-територіальна реформа, що суттєво змінила карту регіону. Барський район тоді значно розширився — до його складу приєднали Мурованокуриловецький район. Таким чином Барщина стала одним із найбільших районів області.
Ці зміни були частиною політики укрупнення районів, яку проводили в СРСР задля централізації управління, скорочення адміністративних витрат та підвищення ефективності місцевих органів влади.
Однак новостворене об’єднання виявилося недовговічним. Уже за кілька років громада Мурованих Курилівців почала активно виступати за відновлення району як окремої адміністративної одиниці. Серед головних аргументів були:
- географічна віддаленість від центру Барщини;
- економічна доцільність функціонування району самостійно;
- зручність для місцевого населення у питаннях управління та обслуговування.
Завдяки наполегливій громадянській позиції місцевих мешканців, влада у Києві та Москві дослухалася до вимог — і Мурованокуриловецький район було офіційно відновлено.
Цей епізод з минулого є яскравим прикладом того, як об’єднана громада здатна впливати на рішення навіть найвищого рівня.