Єгиптяни вважали горіх священним плодом і клали його навіть у гробниці фараонів. Але побачити, як сьогодні вирощують і досліджують горіхові культури, можна й на Вінниччині.
Журналісти «Жмеринка онлайн» побували у селі Лісове Жмеринського району, розташованому на Подільській височині. Тут працює фермер Іван Юкал. Він вирощує плодові та овочеві культури, однак найбільше часу та уваги приділяє горіхам.
«Це моє дітище, з яким я працюю вже понад 10 років – розповідає Іван. Розвиваємо різні напрямки: горіх грецький, фундук, пекан, вивчаємо варіанти ущільнення насаджень».
Підприємство «Твій горіх», засноване у 2008 році на базі фермерського господарства «Єфрем», сьогодні вирощує та постачає саджанці горіхових культур із господарськими характеристиками, які вивчають і відбирають безпосередньо у господарстві.
Проте шлях до власної селекції розпочався для Івана Юкала задовго до створення підприємства — з батьківської поради та кількох десятків дерев.
Перша природна селекція: на велосипеді навколо сіл
«Колись, коли люди тільки почали брати паї, мій покійний тато покликав мене і каже: “Сину, давай ми обсадимо пай горіхами”», – згадує фермер.
Це були непрості часи: колгоспи вже не давали стабільного заробітку, а родина шукала можливості для утримання господарства. Біля батьківського обійстя росло близько 20 відбірних горіхів. Урожай збирали та возили продавати на Урал і в Караганду в Казахстані.
За словами Івана Юкала, батько завдяки цьому забезпечував родину, одягав і навчав дітей, ремонтував будинок. Саме тоді він сказав синові:
«Вони мене ніколи не підводили. Якщо серйозно до цього питання поставишся, то є надія, що вони і тебе не підведуть».
Ці слова стали для Івана поштовхом глибше зайнятися горіховою культурою.
Згодом у регіоні стався сильний приморозок, через який значна частина горіхових дерев вимерзла. Тоді батько запропонував синові об’їхати навколишні села на велосипеді та знайти дерева, які попри негоду змогли дати врожай. Так Іван зібрав близько двох відер горіхів. Разом із батьком вони аналізували кожен плід: звертали увагу на товщину шкаралупи, колір ядра та те, наскільки легко воно відділяється від шкаралупи.
Після цього знайшли господарів дерев, які пережили мороз, відібрали посадковий матеріал і використали його для закладання першого паю. За словами фермера, більшість дерев добре прижилася та плодоносила. Кілька згодом довелося вибракувати через темне ядро.
З часом Іван Юкал почав збирати інформацію та зразки горіхів не лише з різних регіонів України, а й з-за кордону. Так сформувався помологічний сад, який нині займає близько 6 гектарів і налічує понад 1200 дерев.
Від спостережень — до власної селекції
Працюючи з культурою, фермер почав детальніше досліджувати особливості її цвітіння та плодоношення. Зокрема, його цікавило, чому одні дерева дають урожай стабільно щороку, а інші мають періодичне плодоношення.
Окрему увагу він приділив гомогамним формам, у яких тичинки та маточки цвітуть одночасно протягом тривалого періоду. Саме такі особливості, за його словами, можуть сприяти стабільнішому плодоношенню навіть за несприятливих погодних умов.
На основі багаторічних спостережень у господарстві створювали власні сортові форми. Сорт «Єфрем 1» уже пройшов державну реєстрацію, а над формою «Єфрем 2» нині триває робота. За словами фермера, ці форми вирізняються стабільним щорічним плодоношенням та високою морозостійкістю. Вихід ядра становить від 49% до 52%.
Чи складно вирощувати горіх на Вінниччині
У природі горіхи можуть рости практично без догляду. Водночас для промислового або фермерського вирощування важливими залишаються правильний підбір сортів, догляд та захист рослин.
За словами Івана Юкала, горіх є посухостійкою культурою. Він зазначає, що в умовах дефіциту вологи коренева система дерева може проникати на значну глибину та забезпечувати рослину водою.
Культура також здатна витримувати несприятливі погодні умови. Місцеві форми, за спостереженнями фермера, витримують зниження температури до -32°C.
Під час тривалих морозів частина закордонних сортових форм, зокрема сорту Сандляр, який використовували в селекційній роботі, суттєво підмерзла. Натомість місцеві форми, за його словами, зберегли здатність до плодоношення.
Навіть у разі ураження шкідниками, зокрема зуднем чи кліщами, дерево може продовжувати рости та плодоносити. Водночас найбільшої уваги горіх потребує у дощову погоду, коли зростає ризик розвитку бактеріозу та марсоніозу — бурої плямистості.
За значного ураження та відсутності захисту втрати врожаю, за словами фермера, можуть становити від 20% до 50%. Уражені горіхи чорніють та обсипаються.
Для захисту саду, зазначає Іван Юкал, достатньо близько трьох обробок відповідними фунгіцидами за сезон. Для порівняння, яблуневий сад за аналогічних умов може потребувати значно більшої кількості обробок.
Історія господарства у Лісовому почалася з кількох десятків дерев і двох відер відібраних горіхів. Сьогодні це вже помологічний сад площею близько 6 гектарів, понад 1200 дерев та власна селекційна робота. Чоловік каже, зупинятись не збирається. Адже справо приносить не лише прибуток, але і задоволення.