Різдво Христове на Вінниччині дедалі частіше зустрічають 25 грудня – разом із більшістю християнського світу. Для когось це вже звична дата, для когось – новий досвід, а для декого – тема для дискусій. Та попри календарні зміни, суть свята залишається незмінною: народження Христа як подія, що змінила хід історії.
Про те, як Різдво прийшло в Україну, чому дата 25 грудня є історичною для української традиції та як правильно зустрічати це свято сьогодні, Жмеринка онлайн поспілкувалася з архімандритом ПЦУ Софронієм Чуприною – настоятелем Свято-Вознесенського чоловічого монастиря, кліриком Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України та прес-секретарем єпархії.
Не дата, а подія: у чому справжній сенс Різдва
За словами отця Софронія, у центрі Різдва – не число в календарі, а сама подія, яку християни проживають щороку.
«Суть полягає не в даті — суть полягає в події. Ми святкуємо народження Месії, того, кого людство очікувало від найпершого дня створення світу. Точна дата народження Ісуса Христа не вказана ні в Біблії, ні в Євангелії», – наголошує архімандрит.
Різдво Христове належить до дванадцяти найбільших християнських свят. Половина з них присвячені Господу, інша – Пресвятій Богородиці. З перших століть християнства це свято мало особливе значення для Церкви.
Як Різдво з’явилося на українських землях
Християнство прийшло на територію сучасної України у 988 році, після Хрещення Київської Русі. Саме тоді, зазначає отець Софроній, українська церковна традиція була синхронною з європейською.
«З того часу ми святкували Різдво 25 грудня разом із усім християнським світом. У ХХ столітті частина церков залишилася на старому юліанському календарі, тоді як світ перейшов на точніший. Через це й виникла різниця у 13 днів», – пояснює він.
Тобто 7 січня – це не “інше Різдво”, а те саме 25 грудня, лише за старим календарем.
Чому саме 25 грудня: символіка дати
Вибір дати 25 грудня має глибокий символічний сенс, пов’язаний із природним циклом.
«Ми бачимо, що найдовша ніч триває з 22 по 24 грудня, а з 25-го день починає зростати. Христос є Сонце Правди. Саме тому Церква пов’язала Різдво з моментом народження нового світла», – розповідає архімандрит.
Це поєднання богослов’я та природного порядку, яке століттями формувало християнську традицію Європи.
Який календар “правильний” і чому це не питання віри
Юліанський календар, за словами священнослужителя, має похибку, яка з часом лише накопичується. Саме тому більшість християнських церков світу перейшли на новоюліанський або григоріанський календар.
«На старому календарі залишилися церкви, які перебувають в орбіті впливу Російської православної церкви. Але праведність, святість чи ортодоксальність не вимірюються календарем», – наголошує отець Софроній.
Для вірян, підкреслює він, зміна дати не означає зміни віри – це лише користування точнішим способом обліку часу.
Як правильно святкувати Різдво сьогодні
Різдво Христове – це не про гучні гуляння чи застілля, а про молитву, тишу та внутрішнє оновлення.
«Святкувати Різдво Христове – це не означає п’янки. Це день молитви, сповіді, Причастя. День, коли людина має бути в храмі», – каже священник.
Традиційно до Різдва готуються 40-денним постом, а саме свято стає кульмінацією духовного шляху.
На Вінниччині, як і по всій Україні, збереглися давні різдвяні звичаї – колядування, вертепи, обрядові символи.
«Колядка – це прославлення Бога у співі. Але ми маємо пам’ятати: під час Різдва головним є Христос. Частина традицій має язичницьке походження, і тут важливо не загубити сенс свята», – зауважує архімандрит.
Для когось дідух – символ родинної пам’яті, для когось – елемент етнографії. Але Різдво, наголошує священник, завжди має залишатися про народження Спасителя, а не лише про обряд.
Сьогодні святкування Різдва 25 грудня на Вінниччині – це не данина моді. Це повернення до історичної традиції, до власного коріння та до європейського контексту, в якому українська культура існувала століттями.
І в умовах війни це свято набуває ще одного виміру – надії, світла й віри в життя, яке сильніше за темряву.
Раніше Жмеринка онлайн писала, що у Барі встановили традиційний різдвяний вертеп до свята.