Охорона праці зазвичай звучить як щось формальне: інструктаж, підписи, журнали й правила — часто виконувані «з примусу», а не за переконанням. Але у компанії МХП цей напрям має іншу природу. Тут безпека — це не просто пункт у звіті, а жива історія про розвиток, партнерство й довіру.
Команда OHS у МХП відповідає за п’ять основних напрямів: безпека праці, пожежна безпека, цивільний захист, безпека руху і турбота про здоров’я. Ми поговорили з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії. Їхні історії різні, але всі вони доводять одне: коли в центрі уваги — людина, безпека стає не іменником, а дією.
Роман Сакара
«Коли робиш речі, які реально змінюють систему — це не робота. Це драйв.»
Роман прийшов до МХП не за розкладом, а за покликом. Колишній менеджер ресторану, він випадково потрапив у службу охорони праці під час практики й залишився назавжди. Сьогодні він відповідає за реєстр інцидентів по всій компанії, впроваджує цифрові рішення й формує культуру безпеки, у центрі якої — люди.
«Моя перша професія — кухар. Потім був ресторан, менеджмент, медогляди, перевірки. Саме там я зрозумів: безпека — це не бюрократія, а стабільність бізнесу. Коли під час практики запропонували пройти стажування в МХП — я не сумнівався. Уже на початку мене вразила відкритість керівництва: навіть студент міг запропонувати ідею — і її реально розглядали. Я бачив процеси, які можна покращити, і чув у відповідь: “Спробуй”.»
Перший його проєкт — впровадження автоекзаменатора «ПРОТЕК». Роман дізнався, що були проблеми з його запуском, і взявся розібратися. За два тижні зрозумів систему, а за три місяці вже перевірив знання 180 керівників та інженерів. Це був його перший успіх і момент усвідомлення: він на своєму місці.
Зараз він працює на перетині операцій і аналітики: від поведінкових аудитів і контролю підрядників — до ведення бази інцидентів по всій компанії. Раніше це був просто журнал. Зараз — цифрова система, яка аналізує причини, виявляє закономірності й прогнозує ризики.
«В МХП кожен день — новий виклик. Сьогодні — аналітика, завтра — аудит, післязавтра — цифровізація.»
Вікторія Колосова
«Рух — моя норма. Зупинятися не вмію.»
До МХП Вікторія прийшла у 2018 році на базову позицію. Зараз вона очолює службу охорони праці в напрямку біоенергетики.
«Мені був потрібен новий виклик. Я працювала обліковицею в транспортному відділі і вирішила перевірити, чи компанія справді орієнтована на розвиток. Не помилилась.»
За кілька років вона пройшла транспортну та технічну службу і зрозуміла, що наступним кроком буде охорона праці. За освітою — філолог, і цей факт виявився не випадковим. У безпеці багато текстів, регламентів, процедур. Уміння читати «між рядків», помічати неточності й формулювати чітко — стало її перевагою. Переломним моментом стала зміна керівника, який надихнув її на розвиток. Вона обрала дорогу росту — і вже за місяць навчилася більше, ніж за півроку до того. У вересні того ж року вона очолила охорону праці в біоенергетиці МХП.
«У МХП цінують ініціативу. Якщо готовий думати — тобі дадуть можливість діяти. І головне — не боятися змін, бо саме вони рухають уперед».
Одним з найбільших викликів для Вікторії стала сертифікація за міжнародним стандартом ISO 45001. Команда стартувала майже з нуля: не було відділу, досвіду, чіткого плану. Однак її стиль керівництва — чесність і відкритість — допоміг команді досягти результату. За чотири місяці вони пройшли аудит, що стало рекордом для компанії.
Для Вікторії це історія не лише про безпеку, а й про відповідальність перед людьми й природою. У біоенергетиці МХП переробляє відходи на біогаз та біометан, повертає органіку у ґрунт і підтримує екологічний баланс.
Олександр Безпаленко
«Мій стиль управління простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати “дякую”.»
Переїхавши з державної служби у ДСНС до бізнес‑сфери, Олександр зіткнувся з іншою мовою — цінностями, а не наказами. За плечима у нього сім років служби в ДСНС, зокрема Академія імені Героїв Чорнобиля. У 2013‑му він прийшов на Вінницьку птахофабрику МХП. Там він поступово виріс до керівника охорони праці на птахокомплексі, а нині очолює напрямок «Логістика». Найбільшим викликом була трансформація мислення — тут головним стало не кількість перевірок, а довіра команди. Безпека — це не контроль, а партнерство.
«Зараз, коли приїжджаю на виробництва, бачу цехи, які ми будували разом. І це не просто “галочки в журналі”. Це зміна мислення, це культура, яка працює».
Для Олександра лідерство — це не статус, а можливість вплинути. «Твої слова можуть зарядити команду або зупинити її. Я намагаюся бути справжнім: пояснити, куди йдемо; не заважати; і вчасно сказати “дякую”».
Він мріє створити систему безпеки, яка працює сама, завдяки усвідомленню, а не контролю. «Коли кожен розуміє: безпека — це не вимога, а вибір, система живе сама». І це працює в МХП: масштаб без втрати людяності, системність — зі ставленням людей до свого життя, до команди, до себе.
У МХП служба охорони праці давно вийшла за межі інструкцій і протоколів. Це не про журнали перевірок і страх помилитися. Це про людей — уважних, вимогливих до себе, здатних змінювати середовище навколо. Тут безпека має людське обличчя: в ній є довіра, розвиток і повага. В ній — плечо, яке підтримує, коли виклик великій; простір, де можна рости, помилятись, вчитись і знову йти вперед.
Ми поспілкувалися з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії. Їхні історії — різні, але всі ведуть до одного: віри в людей і переконання, що культура безпеки починається з кожного з нас. Бо коли правила мають серце — вони стають частиною життя. І змінюють не лише роботу, а й світ навколо.
Якщо вам близькі ці цінності, перегляньте актуальні вакансії МХП — і станьте частиною команди, де турбота — не гасло, а спосіб діяти. Актуальні вакансії МХП