Напередодні Великодня магазини, листівки та дитячі книги заповнюються милим образом великоднього зайчика.
Хоча зайчик не є релігійним символом, він міцно закріпився у великодній традиції.
Усе почалося з німецького фольклору: за легендою, пухнастий звір приносив кольорові яйця слухняним дітям, ховаючи їх у кошиках, під кущами чи просто у траві.
Ця звичка перетнула океан разом з німецькими переселенцями ще у XVIII столітті – і підкорила Америку, а згодом і весь світ.
Зайчик – тварина, що пробуджується з приходом тепла, тож не дивно, що він став символом весни, родючості та нового початку.
Сьогодні великодній зайчик – не просто милий образ. Це символ радості, світла і життя.
Він нагадує: тепло завжди перемагає холод, а добро – темряву. І тоді у святкуванні залишається частинка глибокого сенсу – оновлення, віри та надії.