Питання можливого запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців знову стало предметом активних обговорень — як на парламентському рівні, так і серед місцевого бізнесу.
За інформацією ресурсу «Політична арена Вінниччини», йдеться не лише про зміну податкових ставок, а про потенційну трансформацію всієї моделі малого підприємництва та її вплив на бюджети громад.
Після заяв народного депутата Ярослава Железняка щодо необхідності виконання податкових зобов’язань перед Міжнародний валютний фонд до кінця березня 2026 року, а також після підтримки Вінницька міська рада звернення підприємців із проханням не запроваджувати ПДВ для ФОПів, тема знову набула суспільного резонансу.
Зобов’язання перед МВФ
За інформацією Ярослава Железняка, вимоги МВФ щодо податкової політики залишаються актуальними. Серед них — скасування пільги на посилки до 150 євро, можливе введення ПДВ для ФОПів, закріплення 5% військового збору та врегулювання оподаткування цифрових платформ.
Наразі реалізовано лише частину змін — підвищено поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 млн грн.
Бізнес про ризики
Голова Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін звертає увагу на те, що навіть невизначеність у питанні вже створює додаткові ризики для підприємців. Йдеться не про повну відмову від ініціативи, а радше про її відтермінування, що змушує бізнес працювати в умовах нестабільності.
На його думку, ініціатива може насамперед негативно вплинути на малий бізнес, тоді як масштабні джерела тінізації економіки залишаються поза належною увагою. Посилення податкового навантаження без спрощення процедур адміністрування здатне стимулювати частину підприємців переходити в тіньовий сектор.
Також підкреслюється, що для малого бізнесу ключовим фактором є передбачуваність та стабільність податкових правил.
Позиція місцевої влади
Заступник вінницького міського голови Владислав Скальський розглядає запровадження ПДВ для ФОПів як елемент системної реформи. Йдеться не просто про зміну одного податку, а про структурну перебудову моделі малого підприємництва з відчутними наслідками для бізнесу, держави та місцевих громад.
З точки зору держави така ініціатива має на меті розширення бази ПДВ, зменшення можливостей дроблення бізнесу через модель ФОП, підвищення прозорості оборотів і наближення податкової системи до європейських стандартів.
Водночас наголошується, що для значної частини підприємців ПДВ означає не лише 20% податкового навантаження, а й істотне ускладнення адміністрування. Для мікропідприємництва це може стати критичним бар’єром. Наслідки для місцевих бюджетів можуть бути як позитивними — через розширення бази оподаткування, так і негативними — у разі зменшення надходжень від єдиного податку.
Погляд економіста
Доктор економічних наук Валерій Коровій акцентує на складності адміністрування ПДВ, що автоматично тягне додаткові витрати для підприємців на ведення обліку та звітності. Для малого бізнесу це створює суттєве навантаження.
Існує ризик скорочення кількості суб’єктів малого підприємництва, переходу частини з них у тінь або повного припинення діяльності. У воєнний період, на його переконання, доцільніше зменшувати бар’єри для розвитку приватної ініціативи, а не посилювати податковий тиск.
Зменшення кількості ФОПів на спрощеній системі може призвести до скорочення надходжень єдиного податку, що безпосередньо вплине на місцеві бюджети.
Позиція бухгалтера
Бухгалтер із 14-річним досвідом Олена зазначає, що остаточних рішень щодо запровадження ПДВ для ФОПів наразі немає, а окремі рекомендації МВФ можуть бути відтерміновані до 2028 року.
Позитивно оцінюється підвищення ліміту обов’язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 4 млн грн, оскільки попередній показник давно не відповідав економічним реаліям.
Конкретних рішень щодо можливого ускладнення звітності для ФОПів поки що не оприлюднено. Загалом позиція зводиться до збереження чинної ставки третьої групи та недопущення додаткового тиску на малий бізнес.
Дискусія щодо ПДВ для ФОПів виходить за межі суто податкового питання. Вона стосується балансу між фінансовими потребами держави, міжнародними зобов’язаннями та збереженням життєздатності малого підприємництва.
Ключовим залишається не лише сам факт можливого запровадження ПДВ, а й формат реалізації реформи. Без продуманого механізму переходу та діалогу з бізнесом зміни можуть мати зворотний ефект і призвести до скорочення підприємницької активності.