У самому серці Бару, на подвір’ї костелу святої Анни, зберігся колодязь, який вважають найстарішим у місті. Місцеві перекази твердять: саме сюди міг приходити ще маленький Михайло Коцюбинський по воду, коли жив у Барі.
Історія костелу та його колодязя
Костел звели у 1811 році, але сучасного вигляду він набув лише в 1906-му. Спершу це була масивна кам’яна споруда з елементами оборони – місце, де можна було сховатися від нападу. І не дивно, що поряд із храмом облаштували й глибокий колодязь, який мав стратегічне значення.
Справжньою сенсацією стало відкриття у середині ХХ століття. Коли робітники спустилися чистити криницю, то під кам’яним виступом помітили двоє вузьких дверцят майже на рівні води. Один хід вів у напрямку костелу, інший – у бік сучасного бульвару. Як з’ясувалося, це були частини підземних переходів, про які священники знали ще здавна.
Колодязь сьогодні
Нині колодязь накритий і вже не використовується за призначенням – відер тут не знайти. Але він залишається частиною історичної пам’яті Бару. Для містян і туристів це не просто давня криниця, а символ минулого, що зберігає у собі таємниці оборонного костелу і давніх мешканців міста.
Автор Дарина Берт, ексклюзивно для Жмеринка онлайн.
Фото – автора.