З 2024 року щороку 28 липня в Україні офіційно відзначається День вшанування памʼяті захисників і захисниць, а також цивільних осіб, які загинули, були закатовані або страчені в полоні російськими окупантами. Цю дату закріплено постановою Верховної Ради України, і вона має глибоко символічне значення.
Саме в ніч із 28 на 29 липня 2022 року сталося одне з найжорстокіших воєнних злочинів сучасної Росії — удар по колонії в Оленівці, де перебували українські військовополонені, зокрема герої оборони «Азовсталі». У результаті цієї злочинної атаки загинуло щонайменше 53 українських воїни, ще понад 130 — зазнали поранень. Весь світ побачив, до чого веде безкарність російських злочинців.
Оленівка стала символом воєнних злочинів, але, на жаль, не єдиним випадком. Відомо про десятки й сотні українців — військових і цивільних — які загинули в російському полоні. Їх катували, утримували в нелюдських умовах, морили голодом і не надавали медичну допомогу.
Серед цивільних жертв — журналістка Вікторія Рощина, яка була викрадена росіянами під час виконання професійних обов’язків і, за даними з відкритих джерел, страчена. Це ще одне нагадування, що російський полон небезпечний для кожного — незалежно від форми одягу.
Чому 28 липня — важлива дата національної памʼяті
Цей день має стати не лише актом скорботи, а й нагадуванням світові про обовʼязок притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини. Історії загиблих мають бути задокументовані, збережені й увічнені в меморіалах, навчальних програмах, музейних проєктах.
Українська держава вже працює над створенням системи національної меморіалізації воєнних злочинів РФ, зокрема — страт у полоні.
У День вшанування полеглих у полоні ми схиляємо голови перед тими, хто віддав життя не на полі бою, а в камерах катувань і полоні. Їхня жертва — не менш героїчна.